Клубок думок вихідного дня...

Суботній ранок,  який неквапливо поспішає перерости в обід. А почався він дуже приємно, відверто кажучи з особливим трепетом ставлюсь до саме таких ранків, коли маю можливість читати. Сьогодні, перелистуючи останні сторінки чергового роману, наштовхуюсь на такі слова: "живи жадібно, ніби через 10 секунд помреш", "не шукай спокою - його зараз не існує на білому світі. А коли він є, то він родич мавпи-лінивця. що висить день ніч на дереві вниз головою і спить, спить протягом всього життя. До дідька! Струсони дерево, хай те ледащо гнеться об землю".
                Ця книга зараз є мега популярною,  вона є у багатьох списках  рекомендованих до прочитання, - займає перші позиції,  автора дуже часто цитують, проте,  ні в якому разі не описуватиму її і не даватиму жодних рекомендацій. А повернусь трохи назад, до цитат (у кожній книзі читач знаходить щось своє - от я і знайшла)) і вона наштовхнула мене на легкі роздуми про свій час (чи ефективно я ним користуюсь), знаю часто настрій відсутній і це все псує, а коли маю безліч цікавих занять - то і день розфарбований яскравими веселковими фарбами і з'являється насолода при його закінченні. Дуже не хочеться втрачати цього стану здорового неспокою (так саме здорового, бо зважаючи на прояви холерика - буває щей нездоровий), руху вперед, постійного творчого розвитку, бажання не сидіти на місці, а йти - дізнавтись нове, цікаве, і таким чином жити.
           Цього тижня у Львові відбувається Свято кави у рамках якого відбувався  кавовий чемпіонат, - безумовно я хотіла потратити на цей захід (а ще до свого стиду, живучи у Львові вже 5-ий! рік, - ні разу не спромоглась це зробити ) і, нарешті, цієї осені мені вистачило снаги. Не можу сказати, що Свято кави  повністю виправдало мої очікування, але я дізналась нову (для себе) технологію  приготування кави,

отримала позитивні враження, стомлені ноги, але безумовно ще і  те, чого хотіла найбільше - похтовх йти вперед.
           Розвиватись у тому, що мене цікавить, бо маючи враження від відвідин нового торгового центру - не можу сказати, що вони  були подібними (швидше навпаки). От так, я в пошуках себе, нової книги та незабутніх вражень, які згодом стануть приємними спогадами.
  p. s. будьте добрими, порадьте своє улюблене хороше чтиво)