Перейти до основного вмісту

Публікації

Цікаве

Життєствердна осінь…

Привіт! В мене (о_О) на календарі 11-е жовтневе полудення. Нарешті – я живу! Тобто до цього періоду, хоч я і не вмирала, проте затяжний недобрий насторій - нарешті (кажу це з впевненістю) пройшов. Насолоджуююсь цією порою, як ніколи – спостерігаючи за змінами природи за вікном своєї нової кімнати і радіючи таким млосним для душі світанкам, які, як вдало підмітила Надійка Гербіш у своїх «Теплих історіях до кави» - «настають трошки пізніше…». Осінь для мене така: по-Сафарлі – час неспішного бродіння парками, гріючи руки в кишенях, бажано не своїх), час яскравих барв у одязі, час для кольорової їжі (це і гарбузи, і яскраві (оранжеві, червоні, навіть зелені) яблука, помаранчі) час збору урожаю, час підбиття підсумків за минулий рік і підготовки до холодної (бо не хочу писати – суворої) зими… Час «цвєтаєвського пирога», час для ароматного глінтвейну, час для зігріваючої ранкової кави, і час для довгий вечірних розмов з подругою, час – для життя, і час для – любові. Хоч це і актуально і кожну п…

Останні публікації

Андрій Любка «Кімната для печалі»

Питання українського заробітчанства, патріотизму і роздуми…

Ринат Валиулин «Где валяються поцелуи. Париж»

Джоджо Мойєс «Дві зустрічі в Парижі»