Теплі історії до шоколаду
Коли на вулиці така казкова осінь і ти знаєш, що триватиме це далеко не вічно, то неможливо не насолоджуватись цим золотом природи, яке шурхотить під ногами, чи неквапливо кружляє додолу, або ще зручно "примостилось" на одній із гілочок рідного дерева...такі моменти зачаровують)
а ще для мене чомусь саме восени страшенно хочеться школаду
і як пояснення до своїх смакових вподобань, сьогодні напишу про книгу, яка для мене є істино осінньою. а разом з тим виконаю давню обіцянку)
Інколи непрохана меланхолія заходить у гості, а щоб ця панянка на довго не затримувалась рекомендую таке: замотатись у плед, прихопити із собою кружечку чаю (кави, какао - кому що більше до вподоби) і поринути у читання, зокрема, візьміть "Теплі історії до шоколаду" Надійки Гербіш і не прогадаєте!
Ця збірка дуже емоційна і енергетично добра, вона, звичайно, про кохання, але не тільки - про родину, друзів та найцінніші незабутні моменти з життя автора, про подорожі (Надійка бере з собою до Варшави, Лондона та Праги, Стамбула та ін. непересічних міст...), ця збірка про все-все важливе, про ті речі, які часто забуваємо через щоденні клопоти, про те вони дають поштовх жити.
Традиційно, мої улюблені: "Зустріч та розі", "Лікарняний шоколад", "Чай із псалмами", "Листи у старій шухляді" (це далеко не повний перелік най-най, проте для мене вони особливі), а також, безумовно - "101 щаслива намистина".
А зараз про "намистинки" детальніше, - це поради, рецепти, переревірені-прожиті та відчуті на собі події, які дарують гарний настрій, затишок, добро і задоволення))
Останнім часом, коли бракує натхнення та чогось невимовно доброго у звичайних буденних днях - вибираю собі намистинки і користуюсь ними. До прикладу:
а ще для мене чомусь саме восени страшенно хочеться школаду
і як пояснення до своїх смакових вподобань, сьогодні напишу про книгу, яка для мене є істино осінньою. а разом з тим виконаю давню обіцянку)
Інколи непрохана меланхолія заходить у гості, а щоб ця панянка на довго не затримувалась рекомендую таке: замотатись у плед, прихопити із собою кружечку чаю (кави, какао - кому що більше до вподоби) і поринути у читання, зокрема, візьміть "Теплі історії до шоколаду" Надійки Гербіш і не прогадаєте!
Ця збірка дуже емоційна і енергетично добра, вона, звичайно, про кохання, але не тільки - про родину, друзів та найцінніші незабутні моменти з життя автора, про подорожі (Надійка бере з собою до Варшави, Лондона та Праги, Стамбула та ін. непересічних міст...), ця збірка про все-все важливе, про ті речі, які часто забуваємо через щоденні клопоти, про те вони дають поштовх жити.
Традиційно, мої улюблені: "Зустріч та розі", "Лікарняний шоколад", "Чай із псалмами", "Листи у старій шухляді" (це далеко не повний перелік най-най, проте для мене вони особливі), а також, безумовно - "101 щаслива намистина".
А зараз про "намистинки" детальніше, - це поради, рецепти, переревірені-прожиті та відчуті на собі події, які дарують гарний настрій, затишок, добро і задоволення))
Останнім часом, коли бракує натхнення та чогось невимовно доброго у звичайних буденних днях - вибираю собі намистинки і користуюсь ними. До прикладу:
- запросити в гості людей, яких любимо і з якими затишно;
- влаштовувати собі свята посеред буднів;
- дивитися вдалечінь. Але це далеко не обмежується таким списком, думаю кожен з Вас знайде собі "до смаку")
Дякую Надійці Гербіш за таку чудову книгу!
А як проходять Ваші незвичні осінні вечори? Чи вистачає у Вас часу на посиденьки з друзями і телефонні розмови з тими кого так любите, проте не маєте можливості бачитись часто?
Коментарі
Дописати коментар