Чебрець в молоці
Віднедавна не на жарт захопилась творчістю українських сучасних прозаїків, і впевнено скажу - не дарма. Так от, цього разу мене полонив роман львівської письменниці Наталки Сняданко, "Чебрець в молоці".
Роман - суміш радянського часу і всього того, чим жили люди в минулому столітті, "коли і справді був час на життя". Історія-спогад дівчини, про дитиннство, родину, подруг, проведений разом час та смакування їжею. Роман цікавий ще й тому, що в його основі маленькі оповідання про, на перший погляд, випадкових людей, яких згодом пов'язують певні події. Це і коротка історія батька, матері, вчителів та ін. людей.
Наталка Сняданко пише достатньо просто, але про головне, вона обдумано формує враження про своїх героїв та з психологіної точки зору оцінює-аналізує їх вчинки. Мені було достатньо просто читати роман, осільки він написаний з використання львівських діалектів, і звикнувши до такої мови, легко і з розумінням сприймаєш написане. Але, поспішаю застерегти - діалектів небагато, а їх наявність не спотворить читання.
До речі, читаючи у Вашій голові виникаю паралелі з іншими книгами, письменниками, асоціація з певною подією, або ж людиною?
Роман "Чебрець з молоці" - перший, мною прочитаний роман Наталки Сняданко, і "почерк" письменниці мені нагадав творчість Сергія Довлатова, а саме - перекликається його "Валізою"("Чемоданом"), ця зрібка теж "пахне" рядянськими роками.
Відверто кажучи, книжки з історії ніколи не покажуть того, що відчували люди у конкретний проміжок часу, а мені, народженій в роки незалежної Ураїни, було цікаво привідкити завісу життя людей минулого століття.
Роман - суміш радянського часу і всього того, чим жили люди в минулому столітті, "коли і справді був час на життя". Історія-спогад дівчини, про дитиннство, родину, подруг, проведений разом час та смакування їжею. Роман цікавий ще й тому, що в його основі маленькі оповідання про, на перший погляд, випадкових людей, яких згодом пов'язують певні події. Це і коротка історія батька, матері, вчителів та ін. людей.
Наталка Сняданко пише достатньо просто, але про головне, вона обдумано формує враження про своїх героїв та з психологіної точки зору оцінює-аналізує їх вчинки. Мені було достатньо просто читати роман, осільки він написаний з використання львівських діалектів, і звикнувши до такої мови, легко і з розумінням сприймаєш написане. Але, поспішаю застерегти - діалектів небагато, а їх наявність не спотворить читання.
До речі, читаючи у Вашій голові виникаю паралелі з іншими книгами, письменниками, асоціація з певною подією, або ж людиною?
Роман "Чебрець з молоці" - перший, мною прочитаний роман Наталки Сняданко, і "почерк" письменниці мені нагадав творчість Сергія Довлатова, а саме - перекликається його "Валізою"("Чемоданом"), ця зрібка теж "пахне" рядянськими роками.
Відверто кажучи, книжки з історії ніколи не покажуть того, що відчували люди у конкретний проміжок часу, а мені, народженій в роки незалежної Ураїни, було цікаво привідкити завісу життя людей минулого століття.
Ну так же не можна! А коли я тепер працюватиму????? :-)
ВідповістиВидалитиТепер ще одна книжка поповнила мій список обов'язкових до прочитання :-)
я знала, що Тебе зачепить,
Видалитибо навіть коли вперше взяла в руки то виникла асоціація з тобою), адже Ти любиш чебрець)
p.s. користуючись твоєю порадою і собі придбала пакетик чаю чебрецем і таким простим способом врізкоманітнила свої будні))
а працювати - встигнеш, твої творчі ідеї не дадуть Тобі спокою))