Загадай диво

Привіт, осінній холоде, в обличчя.
рада вітати)
                Нічого тут не вдієш – спирт у термометрі спадає щоразу нижче по своєму стовпчику, прогулянки стають коротшими та вимагають рішучості і чіткішого вибору маршруту. Словом, погода – осіння і ми не в змозі це змінити, проте можемо «розфарбувати» свої будні приємностями)
 Зі щирою посмішкою пригадую  минулі «домашні» вихідні. На жаль, вони швидко добігли до свого кінця і тепло та проведений час з моїми надзвичайними  змінились звичними, практично самотніми годинами. Ситуацію треба було рятувати і тоді у моїх руках, інколи на робочому столі та поряд з нічною лампою з’явились «Теплі історії про дива, коханих рідних».  Книга про найдорожчих людей, незамінні спогади, дива (приємні) та  розповіді,  у яких повно-повно теплих слів.
            Знаєте? Терапія подіяла, лікування пройшло вдало. Результат – гарний настрій, привітність позитивне спрямування і! віра в дива. 

   Вони трапляються, чесно)

                Отже, книжечка розділена за темами оповідань:
- перша частина «Дива»;
- друга «Він і вона»;
- третя «Найрідніші на світі».
 Мене невимовно тішить те, що збірка різноманітна, в ній гарно написано про любов до Бога, маленьких діток, випадкових  та рідних людей (маму, бабусю і т. д. ), коханих,  подорожі, Львів (що невимовно тішить, бо це так імпонує тобі).
            Найбільше зачарували такі історії:
«Про найріднішого» Анни Яременко, «Диво подароване небом» Слави Світової, «Бажання щирості» Ірини Озарко, «Межа світла» Вікторії Гапоненко, «Скарбничка» Мирослави Кошки та «А ви віри в дива?» Іванни Захаревич.
 І оскільки сьогодні неділя, то бажаю  Вам  провести її з рідними, найближчими, а також домашнього затишку і тепла,  та смачного чаю)