Байдак

Цього тижня в мою адресу вперто висували звинувачення: "ти мрійниця!".
а що ж?!- думаю собі я,
""як інтроверт - мені подобається побувати у думках там, де не можу фізично знаходитись  конкретний момент"
* * *
"коли хочеться говорити - не мовчіть!"
* * *
тиждень видався славним на зустрічі, невипадкові - сплановані, довгоочікувані,  з часткою спокійних відвертих розмов...

Цього тижня в улюбленої письменниці - День народження, а вона у відповідь - пише у  яскравій тональності, згадує-дякуючи за події, подорожі, знайомства з людьми, які відбулись протягом року і втішається.

це роблю і я. Бо позитивний досвід - надихає.
Озираюсь на 2018-ий і, навіть, осмислюючи, вчорашній бесідний Ужгород,

досі дивуюсь листопадовому морозному Києву,

і пищу від спогадів з морської жовтневої vacation

(емоції: "Что мне снег что мне зной, что мне дождик проливной, когда мои друзья со мной"),
знову - перед очима той ніжний колір цвітіння сакур і досі не вірю, що це було зі мною!

Цей грудень такий непередбачуваний для мене - простягую руку людям, яких давно не бачила і вони повертаються у моє життя. а я мовчки дякую Богу.

а ще хочеться написати про своє відкриття, цього року - письменника  Івана Байдака.
і у цій публікації про "Особисто я - особисто тобі". Просто читала її тоді, коли почуття переповнювали. а я у такі дні - не можу ділитися своїми емоціями з друзями, я навпаки - шукаю усамітнення і спокою думок.
Байдак для мене був вчасним, був другом, з яким хотілось говорити, якого приємного було слухати, з яким просинаєшся і засинаєш. Наполегливо намагаєшся встигнути за потоком його непередбачуваних думок, і примаєш руку на пульсі, щоб бути проінформованою про його життя цілком і повністю, враховуючи найменші деталі, всотуючи найбільш неочікувані шлейфи ароматів собі під шкіру, розділяючи його і настрої і переживаючи за нього (тут Жадан би сказав: "нервує без потреби").
мені от чітко і рівно (в сенсі однозначно і беззаперечно) подобаються думки Івана Бадака:
"Людина має жити в гармонії. Чи бодй із розумінням того, що все, що вона робить. - то не марна праця, принаймні вона не залишиться непоміченою."
 "Щастя - це спокій думок. Надто рідко помічаю себе в спокої.
Дуже ціную такі моменти."
"Зайнятість - це добре. Не думаєш про погане і нічого дурного не чиниш. Немає в роботі нічого страшного. Гірше, кали ти настільки вільний, що не знаєш, як цьому зарадити."
Вищеперелічені цитати опубліковано у книзі "Тіні наших побачень".
Почитайте Байдака і скажіть (напишіть), що Ви після цього думаєте.Ба