з улюбленого...

Єльчин Сафарлі «Рецепти щастя»

«Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити.»

Сократ

Вже доброю традицією стало писати у блозі про книги з позначкою «смачно», насправді я гурман, хоч і не приділяю багато часу  приготуванню їжі, але моє життя і творчий настрій, навіть «апетити» на книги пов’язані з нею.

Чистісінька правда, але як же інколи хочеться поласувати чимось смачненьким - це додає доброго настрою,  також - нікому не секрет і те, що навіть найпростіша їжа, приготовлена з любов’ю), смакує по-особливому.

            Багатьом з нас імпонує заняття приготування їжі, а дехто невтомно знаходься у постійному пошуку новинок, кожному – своє. А турецький письменник Єльчин Сафарлі

фото з сайту: 1news.az

 ділится найсмачнішими рецептами, створеними ним, віднайдені у родинних записниках, а також приготуванням традиційними турецьких смаколиків (бахлава і т. п.) у книзі «Рецепти щастя». 

Головний герой роману – власник ресторану на 5-ть столиків у Стамбулі – неспокійному приморському місті на побережжі протоки Босфор.Для нього головне не виручка, а якість страв, він готує  під настрій, імпровізуючи з продуктами  і вкладає душу у свою справу. Крім того у героя Єльчина Сафарлі залишається час і на сім’ю, друзів, кохання та життя загалом. А книга не тільки про їжу, вона швидше про миттєвості, роздуми, позитивне мислення, про неспокійний Босфор та мінливий Стамбул, про розлуку та зустрічі, - про все те важливе, що робить людину справді щасливою. Книга – чудова, автор – душевний, Стамбул – зачаровує. Зважаючи на те, що ця «Рецепти щастя» -  не перша, прочитана мною робота автора, проте задоволення від неї насправді позитивне, і, на мою думку, найкраща  з його робота – у ній автор не меланхолічно-сумний, як у романі «Мені тебе обіцяли», чи «Нема спогадів без тебе» -  а щирий, енергійний та добрий.

Смачного Вам читання!