Любко Дереш "Спустошення"

Роман "Спустошення" Любка Дереша -  про актуальні речі: пошук себе, відхід від старого і віднайдення нового шляху.

 Любко Дереш - сучасний український письменник, твори якого написані у постмодерністичному напрямку, найвідоміші з них - "Культ", "Поклоніння ящірці", "Архе".

Прочитаний роман "Спустошення"  - це суміш прогресивної науки (когнітивної психоінженерії) із сценами сексуального характеру, що розгортаються на тлі неоУкраїни; тут українці, що розмовляють сленгом, думки яких, спрямовані у антирелігійному руслі, при цьому - роман витриманий з наркотичною залежністю.Через всі вище перелічені речі - не симпатизую сучукрліт. Проте, у романі "Спустошення"  не могла лишити не дочитавши, бо дійсно "затягує"!

І звісно ж про позитив:

а) це перша книга Любка Дереша, прочитана мною;

б) автор-інтелектуал, (на мою думку) адже у тексті є багато посилань на поетів та письменників різних національностей;

в) читаючи "Спустошення" захотілось побувати в Києві, бо події роману розгораються у столиці.

Роман в уривках цитат:

"Свобода - це хороше слово для цього стану... і він дуже лячний...Я достеменно відчуваю, як від кожного мого кроку формується те чи інше майбутнє - немовби бачу ці коридори варіантів. І мені, правду кажучи, дуже лячно, пропустити власний. Той, який мій. І знову ж таки, котрий є моїм? Найкомфортіший? 

Чи може той, який буде мене чомусь вчити? І як дізнатись, котрий з них і є тим одним, який мені вибирати? На основі чого мені вибирати?

Якщо це спонтаннй вибір, то чому цей, а не інший?

А якщо кидати монетку, то чому я маю ставати заручником випадку? І звідки приходять оцінки, що та чи інша доля є, зрештою, моєю, найкращою, "сродною", якщо бажаєте?"

" Я людина війни, якщо війни немає ззовні, то вона починається в мене всередині."