Ринат Валиулин «Где валяються поцелуи. Париж»

Достатньо почути ім’я Ринат Валіулін – і одразу виникає асоціація – розуміє психологію жінок. Цю думку не нав’язую нікому – вона моя, проте, дозволяю розділяти.
Дуже давно моя найкраща подруга має божевільну мрію – погуляти Элесейськими полями Парижа, вхопитись за  верхівку Ейфелевої вежі( або навіть «плюнути з неї на проблеми»), і звичайно скуштувати тих славнозвісних жаб’ячих лапок, зважаючи на те, що мені ідея побувати в цьому місті мені теж імпонує – у планах також знайти традиційно французьку кав’яреньку (а кавоманка я ще та) і розпочати свій день з кави та свіжоспеченого круасана (традиційно по-французьки, еге ж?!) і це й список можна ще продовжувати і доповнювати.
Мабуть, не одна жінка радо погодилась на запрошення провести вік-енд в Парижі, адже це місто свого роду втілення найбільших жіночних бажань – місто стилю, краси, кохання, романтики, розкоші та безтурботності)
З чим у Вас асоціюється Париж?
Не в моєму стилі розпорошувати суть роману, скажу тільки основне: це найкраща проза з прочитаного за 4-ри місяці від початку року, повірте, шукала я не мало)
Заговорилась щось, а книжку не представила, виправляюсь: Вашій увазі пропоную роман Рината Валіуліна «Где валяються поцелуи. Париж»
Страшенно люблю цитати і для мене книга вважається не прочитаною, якщо з неї не виписано ті слова, які найбільше зачепили і запам’ятались)
Тому вважаю за потрібне поділитись з Вами найкращими (цитую мовою оригіналу), наприклад:
«Не забывайте женщину любить, зачем Вам кактусы в квартире))»,
«Самой домой возвращаться не хотелось, потому что весна находилась на улице. На улице царствовал май. Природа замерла в ожидании: пернатые ждали птенцов, женщины – настоящих мужчин, клумбы – живых цветов»,
«Ей просто необходимы были перемени в жизни…, между уроками, которые преподносила жизнь. »
«Жениться – это тебе не на свидание сходить, там придется любить даже когда не за что.»

«Пятница строит мне глазки, а я верен субботе»
«-Чувствуешь, людей все меньше.

- Настоящих всегда было немного. Исчезающий вид. Скоро их можно будет внести в Красную книгу.» і т. п.
Багато думала про це, і на відміну від своїх близьких друзів я надаю перевагу читанню книг російською мовою, не знаю, чим це обґрунтовано. Вважаю себе щирою українкою, вже ж, естетичне задоволення отримую від прочитання російських книг в оригіналі. Що порадите з новинок-цікавинок?)
p. s. Я повернулась)