Потеривенимо?

   Привіт!

                                                    

нарешті я повернулась у книжковий світ)
…часто згадую про своїх подруг, які просять порекомендувати щось почитати.
у кожного  - різні смаки, хоча інколи вони перетинаються, і виключно через призму пережитих емоцій, вражень-відчуттів, наше ставлення до звичного змінюється, що впливає і на наші інтереси і книг, це стосується також.
                інколи неможливо читати щось банальне, інколи «не дається» щось філософсько-складне, а зараз (в період, коли робота поглинає повністю - весь час), як ніколи – хочеться просто зупинитись і насолодитись моментом.
споглядаю на книгу, яка поруч, і з теплом можу сказати: «період її читання можна сміливо порівняти із часом, проведеним з найкращими подругами», а саме: так легко, про «важкі» та важливі думки, різноманітно, інтригуюче та водночас просто.
       Хвилинка доброго читання – і позитивний настрій гарантовано.
Рекомендую, для дівчат (звичайно ж: і своїх коліжанок)), коли обрій життя затягує журливий настрій, у моменти, коли вийти у крамницю несила, а шоколаду нема кому принести), у похмуру погоду, або під час грозових дощів у особистому житті.
      Останнім часом, читаю виключно рекомендовану літературу (на «крок вліво» - справді бракує часу(( ), а читання «Теревень…» мені порадила Віліна Ситнік (одна з співавторів збірки).
      Найбільше до душі «прилягли»: «Жіноча дружба і бутерброди» Мирослави Кошки, «День осіннього шафостояння» та «Дні догори дригом» Марини Братко,  «Сніговий янгол»  та «Мрії з терміном придатності» Віоліни Ситнік.
Ці короткі історії нагадали про подруг, з якими часу проведеного разом, буває тільки мало, про цілі та мрії, тут – замріяно про кохання та відверто про щоденність, тут життєво.
Кого зацікавили «Теревені аж до ранку» – мерщій читати)